Нічого. Справа в тому, що людина успадковує розмір, форму і глибину складок і борозенок, але індивідуальні особливості, що роблять відбитки унікальними, генетично не задані. Навіть у однояйцевих близнюків дактилоскопічні візерунки не збігаються. Складки і борозенки допомагають нам захоплювати і утримувати предмети. Їх візерунок не змінюється протягом життя, виняток становлять істотні пошкодження подушечок, коли утворюється постійний шрам. Причина того, що особливості папілярних візерунків успадковуються, криється в особливостях ембріонального розвитку. У зародків подушечки на долонях, пальцях і стопах ніг гладкі через розростання мезенхіми, з якої згодом формуються кровоносні судини і сполучні тканини. Приблизно на 10-му тижні кінцівки зародка вже сформовані, але рука продовжує зростати. Протягом наступних тижнів з'являються перші ознаки візерунків на шкірі долонь, пальців і стоп. Форма подушечок обумовлена генетично, а особливості відбитків диктуються випадковими обмеженнями напруги на шкірі.
За матеріалами журналу «У світі науки»(Липень 2005 № 7).
Додатково: