Пароніми та їх вживання в мові
Пароніми (Гр. para - біля + onima - ім'я) - це однокореневі слова, близькі за звучанням, але не збігаються в значеннях: підпис - розпис, одягти - надіти, головний - заголовний. Пароніми, як правило, відносяться до однієї частини мови і виконують у реченні аналогічні синтаксичні функції.
А. Класифікація паронімів.
1. Враховуючи особливості словотворення, можна виділити наступні групи паронімів:
1) Пароніми, що розрізняються приставками: опечатки - відбитки, сплатити - оплатити.
2) Пароніми, що розрізняються суфіксами: безмовних - безвідповідальний, істота - сутність, відряджений - відрядні.
3) Пароніми, що розрізняються характером основи: один має непохідних основу, інший - похідну. При цьому в парі можуть бути:
а) слова з непохідних основою і префіксальні освіти: зріст - вік-
б) слова з непохідних основою і беспріставочние слова з суфіксами: гальмо - гальмування-
в) слова з непохідних основою і слова з приставкою і суфіксом: вантаж - навантаження.
2. У семантичному відношенні серед паронімів виділяють дві групи:
1) Пароніми, що розрізняються тонкими значеннєвими відтінками: довгий - тривалий, бажаний - бажаний, гривастий - грівістий, життєвий - житейський, дипломатичний - дипломатичний і под. Таких паронімів більшість, їх значення коментуються в лінгвістичних словниках (тлумачних, словниках труднощів, словниках однокореневих слів, словниках паронімів). Багато хто з них характеризуються особливостями в лексичної сполучуваності: економічні наслідки - економічне ведення господарства, багату спадщину - важка спадщина, виконувати завдання - виконувати пісню.
2) Пароніми, різко різняться за змістом: гніздо - місце гніздування, дефектний - дефективний. Таких одиниць у мові небагато.
3. Особливу групу паронімів становлять такі, які відрізняються стилістичним забарвленням: працювати (Общеупотр.) - спрацювати (Проcто. І спец.), жити (Общеупотр.) - проживати (Офіц.).
4. Деякі автори трактують явище паронімії розширено, відносячи до паронімами будь близькі за звучанням слова (А не тільки однокореневі). У цьому випадку паронимами слід визнати і такі співзвучні форми, як дриль - трель, ланцет - пінцет, фарш - фарс, ескалатор - екскаватор, віраж - вітраж та ін. Однак їх зближення в мові носить випадковий характер і не закріплюється усім різноманіттям системних відносин у мові. До того ж зіставлення разнокорневих співзвучних слів нерідко носить суб'єктивний характер (одному здаються схожими слова віраж - вітраж, іншому - віраж - міраж).
Див. Також: Що таке «міжмовні пароніми»?.
Б. Ставлення паронімів до омонімії, синонімів, антонімів.
Так, деякі вчені розглядають пароніми як певний різновид омонімії, а пароніми, отже, як «псевдоомоніми», вказуючи на їх формальну близькість. Однак при омонімії спостерігається повний збіг у вимові різних за значенням слів, а паронімічние форми мають деякі відмінності не тільки у вимові, але і в написанні. До того ж семантична близькість паронімів пояснюється етимологічно: спочатку у них був спільний корінь. А схожість слів-омонімів чисто зовнішнє, випадкове (за винятком тих випадків, коли омонімія розвивається в результаті розпаду значень багатозначного слова).
Пароніми необхідно відрізняти і від синонімів, хоча іноді зробити це буває важко. При розмежуванні цих явищ слід мати на увазі, що розбіжність у значеннях паронімів зазвичай настільки значно, що заміна одного з них іншим неможлива. Змішання паронімів призводить до грубих лексичним помилок: «Мати одягла (Треба наділу) на дитину пальто »- «У вестибюлі готелю сиділи відрядження» (Треба відряджені). Синоніми ж дуже часто взаємозамінні. При всій своєрідності семантичних структур вони надають автору право широкого вибору найбільш підходящого за значенням слова, не виключаючи варіантів синонімічної заміни. У той же час відомі випадки переходу паронімів в синоніми. Так, порівняно недавно слово змиритися мало значення «Стати сумирний, покірним, смиренним»- вживання його в значенні «Примиритися» вважалося неприпустимим. Однак у розмовній мові це слово все частіше стало позначати - «Звикнувши, примиритися з чим-небудь»: змиритися з бідністю, змиритися з недоліками. Сучасні тлумачні словники російської мови відзначають це значення як основне. Таким чином, колишні пароніми, в результаті їх змішання в мовленні, можуть зблизитися і врешті-решт перетворитися на синоніми.
Смислове відмінність паронімів не має ніяких прав, як правило, до граничної протилежності, тобто пароніми не вступають в антонімічні відносини. Вони можуть бути протиставлені тільки в контексті: «Борг, а не посада»- «Служіння, а не служба» (Заголовки газетних статей). Однак подібне протиставлення паронімів не відбивається на їх системних зв'язках в лексиці і носить випадковий характер.
В. Використання паронімів у мовленні.
Пароніми вимагають до себе особливої уваги, оскільки в мові неприпустимо їх змішання. Наприклад, нерідко можна зіткнутися з неправильним вживанням паронімів підпис - розпис: «Поставте свій розпис»- «Це ваша розпис на довідці?» (розпис означає - «Живопис на стінах, стелях, предметах побуту і т п.» або «Дію з дієслова розписати» (У значенні - «Записати в різні місця»: Розписати приклади на картки)). Ці значення закріплені в тлумачних словниках російської мови. Тут же роз'яснюються і значення слова підпис: 1. «Дія за словом підписати (У значенні - «Підтвердити, запевнити, поставити підпис»). 2. «Напис під чим-небудь» (Підпис під картиною). 3. «Власноруч написана прізвище» (Поставити свій підпис).
Правильне вживання паронімів - необхідна умова грамотної, культурної мови, і, навпаки, змішання їх - ознака невисокої мовної культури.
Художники слова вчать дбайливому поводженню з паронимами. Можна навести чимало прикладів їх вдалого використання: І колишній знявши вінок - вони вінець терновий, повитий лаврами, наділи на нього (М. Лермонтов) - Збоку, ближче до обори, викопувався невеликий ставок, який служив скотськи водопоєм (М. Салтиков-Щедрін).
У тексті іноді зіштовхують пароніми, щоб звернути увагу на їх смислове відмінність: Знаючий мову свого народу письменник не сплутає пустку і пустир: пустку розорюють, а пустирі забудовують (А. Югов). Пароніми використовують і для виділення відповідних понять: Молоді Тургенєва уособлюють собою честь і чесність (М. Марич) - З дверей сараю ... вийшла згорблена, зігнута прожитим і пережитим стара (М. Шолохов). Пароніми нерідко зіставляються в тексті: Служити би радий, - прислужувати тошно (А. Грибоєдов) - можливо і їх протиставлення: Я жадав справ, а не діянь. Але де він, справжній успіх, успіх, а не преуспеянію? (Є. Євтушенко).
У художньому мовленні можуть зустрітися і абсолютно особливі індивідуально-авторські освіти. Вони побудовані на основі паронимических зв'язків з якими-небудь словами літературної мови. Такі окказіональние «пароніми» створюють каламбур: пам'ятник первоопечатніку (Пор. Першодрукареві), содраніе творів (Пор. Збори), черв'як зарозумілості (Пор. Сумніви), тіла давно минулих днів (Пор. Справи). Комічний ефект від зближення таких співзвучних слів досягається завдяки абсолютно несподіваною грі слів в знайомих і стійких висловлюваннях, які набувають при цьому нову образність і виразність.
Див. Також: Які бувають лексичні помилки, пов'язані з вживанням паронімів?.
Вправи до теми «Вживання паронімів»
Вправа 1. Поясніть різницю у значенні словосполучень.
Молодий радник - молодий порадник;
небезпечна людина - боязкі чоловік;
кардинальне рішення - кардиналську рішення;
засудити вчинок - обговорити вчинок;
сусідній будинок - сусідський будинок;
хазяйські інтереси - господарські інтереси;
дрібні причіпки - дріб'язкові причіпки;
абсолютний невіглас - абсолютний невіглас;
річну відпустку - річну відпустку.
Вправа 2. Вживете пароніми в поєднанні з прикметниками і іменниками, даними в дужках. Складіть з цими поєднаннями пропозиції.
Пошуки - підступи (ворожі, музейних експонатів, таємні, приховані, обурливі);
абонент - абонемент (акуратний, прострочений, бібліотечний, молодий, концертний);
дипломант - дипломат (холоднокровний, юний, конкурсу);
описка - відписка (обурлива, непрощенна, прикра, непереконлива);
радник - порадник (технічний, найближчий, таємний, непроханий);
фабрикат - фабрикант (дешевий, багатий, зарубіжний, високоякісний);
шкірний - шкіряний (портфель, захворювання);
класний - класовий (характер, керівник, лад);
вдалий - щасливий (день, мисливець, натяк, операція);
розрахунковий - розважливий (людина, книжка, характер, система);
економічний - економічний (базис, машина, метод, закон, витрати);
нетерпимий - нестерпний (холод, поведінку, біль, звичай, блиск, положення);
виконавчий - виконавський (працівник, стиль, майстерність, лист, талант, комітет, орган, манера).
Вправа 3. З наведеними нижче паронимами складіть словосполучення.
Окремий - отдельских;
диктат - диктант;
демократичний - демократичний;
запасний - запасливий;
засудити - обговорити;
генеральний - генеральський;
прихований - потайливий;
економія - економіка;
безмовних - безвідповідальний;
злий - злісний;
Явний - виразний;
залишки - останки;
риб'ячий - рибний;
логічний - логічний;
купівельний - купівельний;
уявити - надати;
оклик - відгук;
ефектний - ефективний;
невіглас - невіглас.
Вправа 4. Виправте мовленнєві помилки, пов'язані з вживанням паронімів.
1. Щоб частіше бувати в театрі, я купив абонент.
2. Герой весь час знаходиться в підвісній стані.
3. У цей день я почула багато образливих слів.
4. Будь-який вчинок заслуговує осуду.
5. Все навколо привабливо: і близькі і далекі пагорби.
6. Студент швидко освоїв матеріал.
7. Мій брат - людина практичний, він не викидає старі речі.
8. Хлопчик відповідав на запитання з якимось винним виглядом.
9. У нових кварталах міста знаходяться самі висотні будинки.
10. Вона приготувала ситий сніданок.
11. Болотистий мул є відмінним добривом.
12. Вона прийшла в барвистому платті.
13. Сусідній кіт важливо пройшов на кухню.
14. У десятимісячному віці дитину перевели на майстерне вигодовування.
15. Ми живемо в одному будинку, але на різних поверхах.
16. У жаркий день приємно походити по тіньовим алеях.
17. Землю треба обезводеть.
18. На галявині ми побачили високий земельну пагорб.
19. Ці фотографії збереглися в сім'ї тому, що моя бабуся була дуже дбайлива.
20. Давайте знайдемо в собі скритні резерви і доберемося до вершини.
21. З особливим задоволенням учитель відзначив успіхи слабкого учня.
22. Йому була представлена можливість поїхати на південь.
23. Були проведені відбірні змагання з гімнастики.
24. На радіо прийшов лист, адресат якого характеризує себе так: «Я самотній».
25. Вчитися він не хотів, от і виріс невігласом.
26. Страшна бідність змушувала його животіти співіснування.
27. Він не любив працювати і вів святковий спосіб життя.
28. Маяковський стояв біля джерел нашої поезії.
29. Ранні твори поета тямущі і доступні кожному.
30. У кінці книги був приведений список рекомендаційної літератури.
Джерела:
-
- (Посилання на скачування посібники)
Додатково: