Коли з'явилися селяни?
Приблизно 10000 років тому люди вперше почали селитися в селах. Вони навчилися сіяти насіння деяких їстівних рослин, наприклад, зернових. Вони доглядали за посівами, виполювати бур'яни, а потім збирали урожай. Крім того, люди почали розводити тварин: овець і кіз, а пізніше і корів. Життя селянина була абсолютно новою формою організації життя. Люди повинні були тепер жити на одному місці і будувати міцні будинки. А щоб зберігати запаси, почали будувати комори і навчилися робити судини з глини. Виникли такі нові професії, як гончар, цегельники і тесля.
Селянин.
Селяни - населення, зайняте в сільськогосподарському виробництві. З'явилися в неоліті. Клас селян (спочатку вільних хліборобів) пережив в епоху середньовіччя до кінця XVIII століття в усіх країнах Європи, окрім Швеції і Норвегії, період залежних відносин до землевласника і прикріплення до землі.
Невід'ємні ознаки селянина: робота на землі, проживання в селі або селі, регулююча роль традиції у всіх сферах життя.
Коли з'явилися селяни на Русі?
Поява селянства на Русі відноситься приблизно до IX століття, коли прийшов в занепад первіснообщинний лад на території країни. Але от іменувалися ці трудівники довгий час дуже образливо - смердами. Слово «селянин» стало позначати хлібороба лише з кінця XIV століття. За походженням воно дорівнює поняттю «християнин» і перш мало ре-релігійно-національний сенс. Селянами (християнами) у період татаро-монгольського ярма на противагу «нехристам» - поневолювачам - називали всіх російських людей.
Кріпаками були хлібороби, які цілком залежали від панів-феодалів. Вони як би «прикріплялися» до земельних наділів (у них була «фортеця» до землі), звідси і така назва.
Давня Русь минула рабовласництво, однак кріпацтво було трохи краще. Воно почало формуватися на Русі ще в XI столітті, повністю ж ця ганебна система утвердилася в XVII столітті з прийняттям відповідних законів.
Багато шкіл відкрилися при церквах і в монастирях. Велика кількість існуючих тоді переведених з грецької мови книг показує, що школа робила свою справу - створювала читача і любителя освіти. Книга завжди користувалася на Русі великою пошаною. «Книги суть ті ж ріки, напоїть всесвіт», - казали у давнину. Син Ярослава Мудрого - Святослав - заповнив книгами кліті свого палацу, Володимир Мономах сам був письменником, батько ж Мономаха Всеволод знав п'ять мов.
Про дуже багато свідчать і виявлені в 1951 році археологами берестяні грамоти - листи і документи XI-XV століть, написані гострою паличкою на березовій корі. Берестяні грамоти були знайдені при розкопках в Новгороді, Смоленську, Пскові, Вітебську, Старій Руссі. Багато з них - це грошові документи, приватні листи, знайдено навіть одне любовний лист. Серед авторів грамот зустрічаються і жінки. Ці знахідки дають важливі відомості про те, як навчали грамоті в Стародавній Русі. Берестяні грамоти довели, що освіченими були не тільки знати і духовенство, а й прості люди.
Нашестя татаро-монгольських завойовників в XIII столітті на кілька століть загальмувало розвиток освіти на Русі.
Лише з XVI століття, коли утворилося Російське централізовану державу, почався новий підйом шкільної справи.
Селянська реформа в Росії 1861
У 1861 році в Росії була проведена буржуазна реформа, яка скасувала кріпосне право в Росії і поклала початок капіталістичної формації в країні. Основною причиною даної реформи стала криза феодально-кріпосницької системи. В обстановці селянських заворушень, особливо посилилися під час війни, царизм пішов на скасування кріпосного права.