Відмінна риса національного англійської мислення - understatements - відсутність прямих суджень, безпосереднього вираження своєї думки. Наприклад, замість: ви не праві або я з вами не згоден, англієць скаже: I am afraid, уоu are not quite right - Боюся, ви не зовсім праві або: I am afraid, I can not agree with уоu - Боюся, я не можу з вами погодитися. Замість того, щоб сказати ви брешете або я вам не вірю, англієць віддасть перевагу ввічливе зауваження: Уоu have been very economical with the truth - Ви були дуже економні в правдивому викладі фактів.
Якщо на континенті можуть сказати: Уоu are а liar, Sir, and rather а dirty one - Ви брехун, сер, і досить брудний, в Англії це звучатиме: Oh, is that so ?! - Невже так буває ?! або: That is rather an unusual story, isn 't it? - Це досить незвичайна історія, чи не так?
У деяких випадках недомовки просто збивають іноземця з пантелику: він заскакує в поїзд за кілька хвилин до відправлення і питає у першого-ліпшого пасажира: Is this train for Brighton? У відповідь чує незворушний: I hope so - Я сподіваюся. Доведеться вирішувати самостійно, виходити з поїзда або залишатися.
Слідуючи суворому принципом не втручатися в чужі справи, боячись здатися настирливими, англійці всіляко уникають прямих суджень про що б то не було. Тому вони не будуть виправляти помилки мовлення, якщо людина сама про це не попросить, вони "не помітять" незручного зауваження, залишаться зовні байдужими до промаху в поведінці або постараються заспокоїти, показавши своїм спокоєм, що нічого, власне, не сталося.
Якось помилково поклавши в борщ замість томатного соусу сверхострую приправу чилі і переконавшись, до жаху, що є цей борщ не можна, іноземці дали його спробувати літньої леді, що відносить себе до uрреr middle class - вищого середнього класу. Проковтнувши трохи цього варива, вона абсолютно незворушно зауважила: The borshch is delicious, but it definetely does not need any more pepper - Борщ смачний, але явно більше не потребує перці.
Та ж леді, вимушена короткий час спілкуватися з молодою людиною, з вигляду нагадує городнє опудало, висловлює своє несхвалення з приводу його виду наступним чином: It is not the type оf а man I would like to use around - Це не той тип молодої людини, якого я б хотіла бачити поруч. Тим не менш, вона пригостила його кавою.
Англійка, яку ввели в оману, назвавши їй неправильний номер будинку, після довгих пошуків, замість того щоб висловити своє невдоволення, лише з жалем констатувала: Oh, 93! It is slightly different from 72! - А, 93 номер! Він трохи відрізняється від 72!
«У англійців немає душі, замість душі у них замовчування», - робить висновок Джордж Мікоши. І в даний час Британія залишається країною замовчування, в той час як США - типовий приклад перебільшених суджень.
У той же час в країні, де так популярні недомовки, існує прихильність до відвертих висловлювань, пов'язаних з природними потребами організму. Деякі з них в інших країнах навряд чи змогли б бути вимовлені вголос і відносяться до числа табуйованих. Наприклад, проблема перетравлення їжі, вірніше, результати її непереварювання можуть обговорюватися без всякої удаваної сором'язливості, не кажучи вже про простих питаннях про місцезнаходження туалету, а також бажання туди піти.
Для туалету існує безліч назв. Крім звичайного toilet, використовуються слова: loo, ladie's, men's, а також евфемізми: bathroom, little room, cloakroom, restroom.
У порядку речей вважається обговорювати в засобах масової інформації проблему виділення газів у людей після вживання бобових, а також - як уникнути цієї неприємності, використовуючи спеціальні їх сорти.
Терпіння англійців по відношенню один до одного, і особливо до іноземців, викликає захоплення. «Скільки разів, бувало, внутрішньо скорочуватиметься, не наважуючись поглянути на клерка, в двадцятий раз пояснює очевидні для нього речі, які, однак, так і залишаються за межами твоєї свідомості. Але от піднімаєш очі, а перед тобою знову ввічлива усмішка, в очах - готовність зрозуміти і співчуття твоєї тупості », - так зазвичай характеризують англійців іноземці.
Джерела і дЩоб отримати додаткову інформація:
- - Лавиш Т., Русяєва А., Шахлай В. В Англії, з любов'ю. Мінськ, 1998.
- - книга Девіда Фроста і Ентоні Джея «Англії - з любов'ю»;
- - стаття про національний характер англійців.