Стільниковий зв'язок (мобільний зв'язок) - один з видів мобільного радіозв'язку, в основі якого лежить стільникова мережа. Це найбільш сучасна технологія телефонного зв'язку на сьогодні. Ключова особливість полягає в тому, що загальна зона покриття ділиться на осередки (стільники), що визначаються зонами покриття окремих базових станцій (БС). Стільники частково перекриваються і разом утворюють мережу. На ідеальній (рівній і без забудови) поверхні зона покриття однієї БС являє собою коло, тому складена з них мережа має вигляд сот з шестикутними осередками (стільниками).
Переваги стільникового зв'язку очевидні: мобільний телефон дає свободу пересування по всій території обслуговування мережі, кожен абонент може вибрати найбільш підходящий тариф обслуговування. Крім послуг з телефонного зв'язку, стільниковий зв'язок пропонує додаткові послуги: це і голосова пошта, і переадресація, SMS, MMS, EMS, GPRS, EDGE, 3G і так далі (залежить від моделі мобільного телефону).
Стільникову мережу складають рознесені в просторі приймач, що працюють в одному і тому ж частотному діапазоні, і комутуюче обладнання, що дозволяє визначати поточне місце розташування рухливих абонентів і забезпечувати безперервність зв'язку при переміщенні абонента із зони дії одного прийомопередавач в зону дії іншого.
Принцип дії стільникового зв'язку
Основні складові мережі - це стільникові телефони і базові станції. Базові станції звичайно розташовують на дахах будинків і вишках. Будучи включеним, стільниковий телефон прослуховує ефір, знаходячи сигнал базової станції. Після цього телефон посилає станції свій унікальний ідентифікаційний код. Телефон і станція підтримують постійний радіоконтакт, періодично обмінюючись пакетами. Зв'язок телефону зі станцією може йти по аналоговому протоколу (AMPS, NAMPS, NMT-450) або по цифровому (DAMPS, CDMA, GSM, UMTS). Якщо телефон виходить з поля дії базової станції, він налагоджує зв'язок з іншої (англ. handover).
Стільникові мережі можуть складатися з базових станцій різного стандарту, що дозволяє оптимізувати роботу мережі й поліпшити її покриття.
Стільникові мережі різних операторів з'єднані один з одним, а також зі стаціонарною телефонною мережею. Це дозволяє абонентам одного оператора робити дзвінки абонентам іншого оператора, з мобільних телефонів на стаціонарні й зі стаціонарних на мобільні.
Оператори можуть укладати між собою договори роумінгу. Завдяки таким договорам абонент, перебуваючи поза зоною покриття своєї мережі, може здійснювати і приймати дзвінки через мережу іншого оператора. Як правило, це здійснюється за підвищеними тарифами.
Джерела та додаткова інформація: