Як схиляти іншомовні географічні назви?

1. Схиляння географічних назв (топонімів) у поєднанні з родовим словом.

Топонім (Від грец. topos - «Місце», і onoma - «Ім'я, назва») - власне ім'я, що позначає назву (ідентифікатор) географічного об'єкта.

У місті Москва чи в місті Москві?

Географічна назва, вжите з родовими найменуваннями місто, село, село, хутір, річка та ін., що виступає у функції додатка, узгоджується з визначеним словом (тобто відмінюється), якщо це назва російської, слов'янського походження або являє собою давно запозичене і освоєний найменування.

Правильно: в місті Москві, в місті Санкт-Петербурзі, з міста Києва-в село Іванівку, під хутором Міхайловскім- на мисі Зеленом- біля річки Волги, долина струмка Сухого.

Схиляються обидві частини в найменуваннях зі словом річка, наприклад: Москва-ріка, Москви-ріки, на Москві-річці та ін. У розмовній мові зустрічаються випадки несклоняемості першої частини цих сполучень: за Москва-рікою, на Москва-річці і т.д. Однак таке вживання не відповідає суворої літературної норми.

Географічні назви в поєднанні з родовим словом зазвичай не відмінюються у таких випадках:

• коли зовнішня форма назви відповідає формі множини: в місті Великі Луки-
• коли рід узагальнюючого загального слова і топоніма не збігаються: на річці Єнісей (Проте це зауваження не відноситься до сполученням зі словом місто, тому правильно: в місті Тулі, з міста Москви- про доцільність вживання тут самого слова місто див. нижче).

Додатки-топоніми середнього роду, що закінчуються на -е, -о (Крім географічних назв на -ово, -ево, -іно, -ино, про них мова піде нижче), не відмінюються: з міста Чільне. Правильно: у Видному, з Видного, але: в місті Чільне, з міста Відное- у Великих Луках, але: в місті Великі Луки.

У Москві або в місті Москві?

У «Довіднику видавця і автора» А.Е. Мильчин, Л.К. Чельцової зазначено, що «скорочення м (Місто), як і повне слово, рекомендується вживати обмежено, головним чином перед назвами міст, утвореними від прізвищ (м Кіров) ». Таким чином, загальновживане: у Москві. Варіанти в м Москві, в місті Москві слід характеризувати як специфічно-канцелярські (тобто вживані переважно в офіційно-ділового мовлення). Варіанти у м Москва, у місті Москва не відповідають літературній нормі.

У Передєлкіно або в Передєлкіно?

Топоніми слов'янського походження, що закінчуються на -ово, -ево, -іно, -ино, не відмінюються в поєднанні з родовим словом: з району Любліно, в сторону району Строгіно, до району Мітіно, в місті Іваново, з села Простоквашино, до краю Косово. Якщо ж родового слова немає, то нор обидва варіанти, схиляються і несклоняемое: в Любліні і в Любліно, в сторону Строгіна і в сторону Строгіно, в Іванові і в Іваново, з Простоквашино і з Простоквашино, до Косова і до Косово, до Митину і до Мітіно, 8-й мікрорайон Митина і 8-й мікрорайон Митино. При цьому схиляють варіант відповідає суворої літературної норми (і рекомендується, наприклад, для промови дикторів). См. докладніше про назви на -ово, -ево, -іно, -ино.

Пушкіним або Пушкіном?

• Географічні назви на -ів (-ївши), -ово (-ево), -ин, -іно (-ино) Мають в орудному відмінку закінчення -ом, наприклад: Львів - Львовом, Канів - Каневом, Крюково - Крюковом, Камишин - Камишин, Мар'їно - Мар'їному, Голіцино - Голіцина.
• На відміну від назв міст російські прізвища на -ин (-Ин) І на -ів (-ївши) Мають в орудному відмінку однини закінчення -им, пор .: Пушкін (Прізвище) - Пушкіним і Пушкін (Місто) - Пушкіном- Александров (Прізвище) - Александровим і Александров (Місто) - Александрова.

У Камені-Каширському або в Камінь-Каширському?

• Якщо складені топонім являє собою російське чи давно освоєний назву, в непрямих відмінкових формах його перша частина повинна схилятися: з Каменя-Каширського, в Переславлі-Заліському, в Могилеві-Подільському, в Ростові-на-Дону. Те ж в поєднанні з родовим терміном: в місті Петропавловську-Камчатському, в місті Ростові-на-Дону.
• Всі топоніми, у яких перша частина назви має морфологічну прикмету середнього роду, охоплені тенденцією до незмінності: з Ликино-Дулево, в Соболево-на-Камчатці.

2. Схиляння іншомовних географічних назв.

Назви, що закінчуються на -а:

• багато запозичені географічні назви, освоєні російською мовою, схиляються за типом іменників жіночого роду на -а, наприклад: Бухара - в Бухарі, Анкара - до Анкари;
• не відмінюються французькі за походженням топоніми, що закінчуються на -а в мові-джерелі: Гра, Спа, Ле-Дора, Юра і т.п. Однак назви, до яких в російській мові було додано закінчення -а, схиляються: Тулуза, Женева, Лозанна - в Тулузі, Женеві, Лозанні (Пор .: Toulouse, Geneve, Lausanne) ;
• схиляються японські географічні назви, що закінчуються на -а безударное: Осака - в Осаці, Фукусіма - з Фукусіми;
• не відмінюються естонські та фінські найменування: з Ювяскюля, на Сааремаа;
• відчувають коливання при відмінюванні абхазькі і грузинські топоніми, що закінчуються на безударное -а. Проте багато з подібних назв схиляються: Очамчира - в Очамчирі, Гудаута - до Гудаути, Піцунда - з Піцунди-
• не відмінюються складні географічні назви на -а безударное, запозичені з іспанської та інших романських мов: в Баія-Бланка, в Баія-Лaypa, з Херес - де-ла-Фронтера, в Сантьяго-де-Куба, від Пола-де-Лена, з Сантьяго-де-Компостела-
• схиляються складні слов'янські назви, що є іменниками при наявності словотворчих ознак прикметників, наприклад: Бяла Подляска - з Бяла-Підляський, Банська-Бистриця - до Банська-Бистриця.

Назви, що закінчуються на -о і -е

Такі назви не схиляються в російській літературній мові: в Осло, Токіо, Бордо, Мехіко, Сантьяго, Кале, Гродно, Вільно, Ковно.

Назви, що закінчуються на -і, -и

• БпроБільшу тенденцію до склоняемості мають топоніми на -и: в Катовіцах, Фівах, Татрах, Каннах, Чебоксарах.
• Зазвичай не схиляються назви на -і: з Чилі, Тбілісі, Нагасакі.

Назви, що закінчуються на приголосний

• Іншомовні назви, що закінчуються на приголосний, зазвичай не схиляються у функції додатки: в місті Луїсвілль, в місті Мобеж, у м Ніамет, в провінції Зядінь, поблизу міста Менстон. Виняток становлять назви, давно запозичені та освоєні російською мовою: у місті Вашингтоні.
• Якщо ж подібні назви не вжиті у функції додатка, вони, як правило, схиляються: в місті Мантасас, але в 70 кілометрах від Мантасаса, поблизу міста Менстон, але поблизу Менстона.
• Від зазначеної групи відступають латиноамериканські назви на -ос: в Фуентос.
• Чи не схиляються складні найменування типу Пер-Лашез, Майн-Мілл, Пуерто-Монт.
• Чи не схиляються складені найменування з другою частиною -стріт, -сквер,-парк, -палас: по Елвін-стріт, на Юніон-сквер, в залі Фрідріх-штадт-палас, в Енмор-парк.

Під Франфурті-на-Майні або у Франкфурт-на-Майні?

• Перша частина складені іншомовних топонімів, як правило, не схиляється: в Алма-Аті, під Буенос-Айресом, з Йошкар-Оли. Виняток - перша частина в конструкції «топонім на річці»: у Франкфурті-на-Майні, до Шведта-на-Одері, з Стратфорда-на-Евоні.
• Якщо будь іншомовне складені назву вжито в функції програми з загальними словами типу місто, містечко, столиця, порт і под., воно і в другій частині залишається в незмінної формі: в місті Санта-Крус, в болівійської столиці Ла-Пас.

Додатково по темі:

• Російська граматика / Гол. ред. Н.Ю. Шведова. У 2 т. М., 1980.
• Ф.Л. Агеєнко. Словник власних імен російської мови. М., 2010.
• Л.К. Граудина, В.А. Ицкович, Л.П. Катлінскій. Граматична правильність російської мови. 2-е вид., М., 2001.
• А.Е. Мильчин, Л.К. Чельцова. Довідник видавця і автора. М., 2003.