Орбітальна космічна станція "Мир" була орбітальної космічної пілотованої станцією третього покоління. Пілотовані станції третього покоління відрізняються наявністю базового блоку ББ з шістьма стикувальними вузлами, що давало можливість створення на орбіті цілого космічного комплексу.
Станція "Мир" мала ряд принципових особливостей, що характеризують нове покоління орбітальних пілотованих комплексів. Головним з них слід назвати реалізований у ній принцип модульності. Це відноситься не тільки до всього комплексу в цілому, але і до окремих його частин та бортовим системам. Головним розробником "Міра" є РКК "Енергія" ім. С.П. Корольова, розробник і виробник базового блоку і модулів станції - ГКНПЦ ім. М.В. Хрунічева. За роки експлуатації до складу комплексу додатково до базового блоку введені п'ять великих модулів і спеціальний стикувальний відсік з вдосконаленими стикувальними агрегатами андрогінності типу
Базовий блок
На зміну ще літала ОКС "Салют-7" був виведений на орбіту ракетою-носієм "Протон" ББ десятої ОКС "Мир" (ДОС-7) 20 лютого 1986 Цей "фундамент" станції за габаритами і вигляду подібний орбітальних станцій серії " Салют ". Основу становив герметичний робочий відсік з центральним постом управління і засобами зв'язку. Комфорт для екіпажу забезпечувався двома індивідуальними каютами і загальної кают-компанією з робочим столом, пристроями для підігріву води та їжі. Поруч розміщувалися бігова доріжка і велоергометр. У стінку корпусу була вмонтована портативна шлюзова камера. На зовнішній поверхні робочого відсіку розміщувалися 2 поворотні панелі сонячних батарей і нерухома третя, змонтована космонавтами в ході польоту. Перед робочим відсіком - герметичний перехідний відсік, здатний служити шлюзом для виходу у відкритий космос. Він має п'ять стикувальних портів для з'єднання з транспортними кораблями та науковими модулями. За робочим відсіком - негерметичний агрегатний відсік. У ньому - рухова установка з паливними баками. Посередині відсіку - герметична перехідна камера, що закінчується стикувальним вузлом, до якого в ході польоту був приєднаний модуль "Квант". Зовні агрегатного відсіку на поворотній штанзі ьила встановлена гостронаправлених антена, що забезпечує зв'язок через супутник-ретранслятор, який перебував на геостаціонарній орбіті.
Модуль "Квант"
2-й модуль (астрофізичний, "Квант") був виведений на орбіту в квітні 1987 Його пристикували 9 квітня 1987 Конструктивно модуль представляв собою єдиний гермовідсіків з двома люками, один з яких був робочим портом для прийому транспортних кораблів. Навколо нього розташовувався комплекс астрофізичних приладів, переважно для дослідження недоступних спостереженнями із Землі рентгенівських джерел. На зовнішній поверхні космонавтами були змонтовані два вузли кріплення поворотних багаторазових сонячних батарей, а також робочий майданчик, на якій вівся монтаж великогабаритних ферм. На кінці однієї з них розміщувалася виносна рухова установка (ВДУ).
Модуль "Квант-2"
3-й модуль (дооснащення, "Квант-2") був виведений на орбіту РН "Протон" 26 листопада 1989 і пристикований 6 грудня 1989 Цей блок називали також модулем дооснащення, в ньому зосереджувалась значна кількість обладнання, необхідного для систем життєзабезпечення станції та створення додаткового комфорту її мешканцям. Шлюзовий відсік використовувався як сховище скафандрів і як ангара для автономного засоби переміщення космонавта.
Модуль "Кристал"
4-й модуль (стикувальний-технологічний, "Кристал") був виведений орбіту РН "Протон" і пристикований до ОС "Мир" 10 червня (липня) 1990 У модулі розміщувалося переважно наукове та технологічне обладнання для дослідження процесів одержання нових матеріалів в умовах невагомості (мікрогравітації). Крім того, були встановлені два вузли андрогін-периферійного типу, один з яких був з'єднаний зі стикувальним відсіком, а інший - був вільний. На зовнішній поверхні - дві поворотні сонячні багаторазові батареї (обидві були перенесені на модуль "Квант").
Модуль "Спектр"
5-й модуль (геофізичний, "Спектр") був пристикований 1 червня 1995 Апаратура модуля дозволяла вести екологічний моніторинг атмосфери, океану, земної поверхні, медико-біологічні дослідження й ін. Для винесення експериментальних зразків на зовнішню поверхню була запланована установка копіює маніпулятора "Пелікан", що працює спільно зі шлюзової камерою. На поверхні модуля були встановлені 4 поворотні сонячні батареї.
Стикувальний модуль
6-й модуль (стикувальний) був пристикований 15 листопада 1995 Цей порівняно невеликий модуль створювався спеціально для стикування корабля "Атлантіс", і доставлений на "Мир" американським "Спейс шатлом".
Модуль "Природа"
7-й модуль (науковий, "Природа") був виведений на орбіту 23 квітня 1996 і пристикований 26 квітня 1996 У цьому блоці були сконцентровані прибори високоточного спостереження за земною поверхнею в різних діапазонах спектру. До складу модуля включалися також близько тонни американського устаткування для вивчення поведінки людини в тривалому космічному польоті.
Джерело:
- - структура орбітальної станції на інформаційному сайті про ОКС "Мир".
Додатково: