Звідки взялася фраза
«У наших палестинах» - або зворотний варіант: «В далеких палестинах», в «Далеких палестинах»?
Значення ідіоми зрозуміло: «в наших краях» - «в далеких краях», але решта представляється загадкою. Чому саме «палестини»? Чому не говорять, наприклад, про «Єгипті» або «Месопотамії»?
Відповідь досить проста. Палестина - це географічна місцевість, де розгортаються головні події Святого Письма (Біблії): це та сама «Земля обітована», куди Бог привів євреїв з Єгипту. У переносному значенні «земля обітована» (вже з маленької літери) - це країна або край достатку, багатства і процвітання. Палестина теж стала прозивним словом, синонімом понять «вітчизна, Родина- рідні, домашні місця». Багато російські письменники у своїй творчості вживають конструкцію «у своїх палестинах»: Салтиков-Щедрін, Гончаров, Тургенєв, Островський, Лєсков, Сологуб та інші. Можливо, популярності поетично-піднесеного образу далекої Палестини послужило і відомий вірш М.Ю. Лермонтова «Гілка Палестини» (1837 г.).
Географічна назва «Палестина», згідно зі словниками, походить від назви племені філістимлян, (євр. «Піліштім»), Будучи його спотвореною формою. У фольклорі вважалося, що в центрі світу знаходиться Палестині, в центрі Палестини - Єрусалим, в центрі Єрусалиму був Храм, в центрі Храму - Свята святих, а в центрі його - камінь перед ковчегом. З цього каменю, який Бог кинув у море, нібито й почалося світобудову (звідси ще один вислів - «пуп Землі»). А термін «палестинці» з'явився зовсім недавно, в середині ХХ століття, і позначає арабське населення сучасної Палестини («палестинський народ»).
Джерела:
- Стаття «Палестина» у Вікіпедії;
- Замітка «Пуп Землі»;
- Стаття «У наших палестинах» на newslab.ru.
Додатково від Генон: